Права людини – гарантія розвитку людства

 

 Права людини є найважливішим питанням внутрішньої та зовнішньої політики всіх світових держав. Забезпечення прав і свобод людини, їх практична реалізація є критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави.                                                                                                                                  Дитинство - найважливіший і неповторний період у становленні особистості.     Будь-яка людина, починаючи з самих юних років, стикається з ситуаціями, коли необхідно знати свої права і обов’язки. Зі своїми правами та обов’язками юні читачі Єрківської сільської бібліотеки познайомились на годині правової культури «Свої права ти добре знай, їх шануй і поважай», під час якої діти прослухали інформацію бібліотекаря про Конвенцію ООН «Про права дітей», Відповіли на питання тесту «Правопорушення серед казкових героїв». Бібліотекар провела коментований огляд інформаційного калейдоскопа «Мої права в моїй державі» та наголосила, що усі діти мають не лише права, а й обов’язки – стосовно себе самих, родини, школи, суспільства.                           

                                                    Дорослих користувачів бібліотеки, більше цікавлять матеріали юридичного характеру, що містять рекомендації громадянам України, котрі захищають свої права та інтереси в державних органах, установах та організаціях України. З такими матеріалами вони мають змогу ознайомитися переглянувши інформаційний калейдоскоп «Мої права в моїй державі». На даний час жителів села цікавить питання призначення субсидій , тому щоб більше дізнатися про правила надання населенню субсидій запрошуємо переглянути прес – колаж «Все про субсидії».    

Від народження всі люди мають певні права, які гарантовані Конституцією і захищаються державою. Їх потрібно знати й реалізовувати, але пам'ятати, що поводитись слід так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини.

 

 

Душі загиблих від голоду стукають в наші серця

  

Запалила свічку, запалила,
Щоби більше лихо не ходило,
Хай палає свічка світлом білим,
Щоб в бабусі серце не боліло…
Щоби більше не прийшло те горе,
Хай горять свічки Голодомору.
Чуєш – душі аж до неба кличуть!
Хай горять вогненні білі свічі!

28 листопада – День пам’яті жертв Голодомору, день глибокої скорботи і туги за мільйонами обірваних життів наших співвітчизників. Голодомор, що прокотився трьома потужними хвилями Україною, забрав тисячі й тисячі життів українців, став масштабною національною трагедією. Пройшло багато часу від тих трагічних подій, але серце й досі кровоточить, душа здригається від болю й сльози навертаються на очі від усвідомлення цієї жахливої трагедії. Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів, вислуховуєш сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні.Але правду про це повинні знати всі, якою б гіркою вона не була. Саме з цією метою в Єрківській сільській бібліотеці пройшла година пам’яті й скорботи «Ми в цій землі житами поросли, щоб голоду не знали люди вічно». Бібліотекар ознайомила присутніх із трагічними сторінками тих страшних подій української історії, зокрема і фактами Голодомору на Миргородщині, зокрема в селі Єрки. Також вона звернула увагу на книжкову виставку – інсталяцію «Чорна сповідь твоя, Україно». Зі сторінок видань – книг, журналів та газет, представлених на виставці, постає жахлива картина нищення української нації. Виставку доповнюють художні твори, присвячені трагедії українських селян та всього українського народу. 

 Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, пам’ять українських сіл та хуторів, які щезли з лиця землі під час Голодомору.  Покладанням квітів до пам’ятного знаку в селі Єрки вшанували пам’ять померлих односельчан в 1932 – 1933 роках.                                                                                                                                                    Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їз у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.

 

 

Україна – країна гідності та свободи

                                                                                                                            Небесна Сотня – цвіт країни,

                                                                          Тобі схиляємо уклін.

                                                                          У наших серцях «Кача плине»,

                                                                          А Вам в церквах лунає дзвін!

  21 листопада в нашій країні відзначається день Гідності та Свободи. В історії України було багато трагічних періодів та подій. В наш час в історію увійшла ще одна подія – МАЙДАН, який змінив нашу державу та наш народ і наше життя. Шукаючи Європу, ми знайшли Україну. Головний символ Революції Гідності – прапор України. Єдиний духовний помічник – національний гімн. Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Адже, Україна – це територія гідності і свободи.                                                                                                                               На Євромайдані були мільйони українців, кожен усвідомлював небезпеку та ризик, але переважало бажання змінити країну. З кожним кривавим днем протистояння Небесна Сотня поповнювалась новими Героями, яких у вічність проводжала вся країна…

Майдан повстав, Майдан гудів…

На подвиг і відвагу

І з міст, і з сіл, і звідусіль

Ішов народ під стягом.

І революції ступні

На чорнозем ступали.

У церкві кожен дзвін дзвенів,

Щоб чули всі і знали.

Iшов народ за майбуття,

Долав стежки і траси,

Не за жебрацтво, за життя

Повстали Львів, Черкаси.

Гримить Житомир, кличе Київ,

Від заходу до сходу,

Від Сумщини і до Волині

Лунає гімн свободи.

 Напередодні відзначення Дня Гідності та Свободи  бібліотекар Єрківської сільської бібліотеки підготувала  історичну подорож у часі «На варті наших душ Небесна Сотня» та виставку – пам’ять «А сотню вже зустріли небеса…», які  розповідають про перебіг Революції Гідності, що пробудила у душі кожного українця нестримний потяг до свободи та волі; патріотів України, які не пошкодували свого життя заради Свободи. 

                   

 Всі ми віримо, що Небесна Сотня стоїть перед Божим Престолом і буде повіки опікуватися долею України. Кожному потрібно пам’ятати, що Герої не вмирають, вони завжди з нами поряд.

 

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово! У барвінки зодягайся, українське слово!

                      Єдиний скарб у тебе – рідна мова.
Заклятий для сусіднього хижацтва.
Вона твого життя міцна основа,
Певніша над усі скарби й багатства

П. Куліш

9 листопада українська громада відзначає велике духовне свято — День української писемності і мови, що яскраво засвідчує багатолітній тернистий шлях розвитку рідного слова і його безсмертних творців. Мова — це велике національне надбання, коштовний скарб із могуття інтелекту і криці моралі, це пісня душі, покладена на слова. У ній досвід, мрії і сподівання мільйонів людей, об'єднаних в єдине ціле — народ.                                                                                                        На протязі багатьох років Єрківська сільська бібліотека – філія популяризує українську мову серед жителів села. До Дня української писемності та мови в бібліотеці для користувачів різних вікових категорій організована та оформлена книжкова виставка «Щира втіха – рідна мова, краю отчого краса» на якій представлено розмаїття мовознавчих видань: словників, довідників, збірників поетичних творів, віршів про мову. 

 Книжкова виставка «Краса поетичного слова наших земляків»  доповнила і розкрила красу і велич  поезії  поетів Полтавщини.                                                            

                                  

  Тарас Шевченко — український поет, наш духовний батько, Пророк і творець нації. Ідеї, закладені в його поезіях, стали золотим ядром української національної свідомості. Своєю мовою Шевченко об’єднав усі частини української етнографічної території, Шевченкова мова, скупана у фольклорно-пісенних ріках, - це явище духозведення нашої нації. Тому постійно діюча виставка – портрет «Слово, пісня, дума Кобзарева – ви окраса й суть мого життя» завжди приваблює читачів.                                                         

   У 1991 році Україна стала незалежною державою. З розвитком держави інтенсивно розвивається і українська мова. Ми з вами одержали у спадок сучасну українську літературну мову — багату, розвинену, гнучку. Нею можна висловити все: від найскладніших і найновіших наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень, оповідань. Багатство мови зберігається у незліченній кількості чудових українських пісень, у думах і казках, у творах письменників, у живій розмовній мові. Наше завдання — берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити. І хоч наша мова зазнала гоніння, переслідування, зараз вона живе, квітне і вдосконалюється. Любімо і бережімо її.

 

 

Уклонімось низько до землі тим, хто в серці буде вічно жити…

  28 жовтня наша країна відзначає День визволення України від нацистських загарбників. У цей день українці вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, мільйонів людей, які постраждали від дій окупантів, а головне – героїв-ветеранів Другої Світової війни, які дожили до наших днів та є для нас прикладом мужності, відваги, жертовності та любові до Батьківщини.                           Бібліотекар та з користувачі Єрківської сільської бібліотеки біля пам’ятника загиблим воїнам – односельчанам провели годину пам’яті «Уклонімось низько до землі тим, хто в серці буде вічно жити…». 

 Покладанням квітів та хвилиною мовчання вшанували пам’ять українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів з рідної землі. 

                                                       В приміщенні Єрківської сільської бібліотеки оформлена історико – патріотична книжкова виставка «Живи пам’ять!» 

Представлена на ній література розповідає про воєнні дії на території України   та інформацію про людські і матеріальні втрати, які понесла Україна під час Другої світової війни.                                                                                                                Минають десятиліття, народжуються і виростають нові покоління, все менше залишається тих, хто пам’ятає злочини нацистів зі свого трагічного досвіду. Але в пам’яті народній не погасне подвиг тих, хто боровся і поліг за визволення рідної землі.                                   

                                                 Вічна їм  пам’ять!

 

 

Гордість і душа держави, її надія і оберіг – це захисники України

  14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва та День Захисника України.                                                                                                                  З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами. Козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова. Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.              До Дня українського козацтва, для тих, хто захоплюється історією своєї держави, для постійних відвідувачів та гостей Єрківська сільська бібліотека підготувала  книжково-ілюстративну виставку «Доки буде Україна, доти будуть козаки»,  де представлені книги, які розповідають про історію України, про козацьку епоху, яка надзвичайно багата подіями і героями. Цікавим є також бібліофреш «Історія козацтва в книжках і баладах».

 Сторінки книг розповідають про сповнене несподіванок, яскраве життя  українських козаків, їхнє бойове мистецтво,про найбільш яскраві  постаті  Війська Запорізького, їх державну діяльності, віру й духовне життя. Висвітлюються традиції українського козацтва та побут козаків.          День захисника України ми відзначаємо 14 жовтня, як символ нерозривного зв’язку всіх поколінь захисників України, як пам’ять про тих, хто в різний час захищав нашу землю від ворога і охороняє її зараз, коли на східних територіях України йде боротьба за її незалежність і суверенітет. День захисника України асоціюється насамперед з мужністю та стійкістю людського характеру, силою духу та відданістю Батьківщині.                                                                                                           З метою національно-патріотичного виховання громадян, в бібліотеці оформлена виставка – вшанування «В серцях несемо ми вдячність всім тим, хто землю боронить», на якій представлені матеріали присвячені захисникам Вітчизни і розповідають про героїчне минуле та сучасне українського війська.      

   Хвилювання, біль у відвідувачів бібліотеки викликає перегляд постійно діючої виставки – пам’яті «Гірко плаче Україна за своїми синами». Вона знайомить з нашими земляками, які загинули в зоні АТО в боротьбі за територіальну цілісність та державний суверенітет України.    

                        Вічна пам'ять та вічна слава героям України! 

      Матеріали цих виставок дають змогу  відвідувачам  побачити минуле і сучасне України, нелегкий процес державотворення,  згадати імена та постаті великих українців, котрі  в різні часи прославили Україну. Тож, запрошуємо до бібліотеки більш детально ознайомитися з циклом книжкових виставок.

 

МУДРА ТА БАГАТА ЛІТАМИ

Летять літа , як білі журавлі,

Дзвенять, як ті волошки в житі,

Та не зникає слід їх на землі,

Якщо для добрих справ були прожиті.                                                                Непомітно, але впевнено вступила у свої право осінь. Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана. Вік мудрості – прекрасний вік. Він привабливий наявністю досвіду, знань і розумного ставлення до життя.                                                          Якименко Марія Михайлівна, жителька села Єрки, 19 серпня відзначила свій ювілей – 90 років. Добра, мудра,чуйна, щедра , багата душею жінка За спиною у Марії Михайлівни великий життєвий шлях, вистражданий під чорним крилом голодоморів, в кривавому пеклі Другої Світової війни. Більше 40 років пропрацювала в колгоспі.                          Притишивши ходу, озирнувшись назад, розумієш – швидко, дуже швидко минає людське життя. І хочемо ми чи ні, але всього буває на віку: радість і печаль, горе і щастя. Гіркі материнські сльози, гіркі, як полин і пекучі розривали душу Марії Михайлівни, коли вона втратила своїх дітей. А розрадою в її житті стали онуки: Оксана, Олена, Ольга та Олеся, які піклуються про свою бабусю. Радіє бабуся зустрічам зі своїми правнуками, а їх у неї – шестеро та маленькою праправнучкою. В усьому, до чого торкалися руки жінки, залишалася частка її душі. Марія Михайлівна захопилася вишивкою ще з дитинства.  Вишиваючи візерунки на сорочках, рушниках, подушках, та скатертях вона вкладала в них свою надію, настрій, сподівання. Уміло підібрані, складені візерунки, кольори, витворені протягом життя.  

 Яка краса! Оце скарби, оце обереги! «Як лебеді пливуть через роки в грядуще невмирущі рушники». А в тих рушниках уся наша Україна.   Шановна Марія Михайлівна, хай Ваша золота осінь буде щасливою, а доля щедрою на великі й маленькі радощі на мир і добро, нехай онуки будуть для вас гордістю, а правнуки  та праправнуки - радістю. Бажаємо Вам гарного здоров’я на багато, багато років. 

Нехай для Вас же сонце світись

І квіти ніжності цвітуть

Нехай в добрі у щасті й мирі

Усі роки пройдуть

Святковий подарунок Єрківській сільській бібліотеці

     Свято – це завжди багато щирих, вірних друзів, це теплі слова вітань. 30 вересня відзначаємо Всеукраїнський  день бібліотек. Напередодні цього свята до Єрківської сільської бібліотеки завітали з вітаннями та подарунками представники місцевої влади -  сільський голова Ярмаківської сільської ради Світлана Іванівна Носенко та депутати  Світлана Оврах, Тетяна Роменська та Іван Ющенко. Завдяки субвенції, яку виділила Ярмаківська сільська рада, у  бібліотеку було придбано: мультифункціональний принтер, ноутбук та комплектуючі до нього. Гості із задоволенням передали   нові технічні засоби бібліотекарю Людмилі Роменській для користування всій єрківській громаді.  

      Тож, всі жителі села тепер мають змогу прийти до бібліотеки не лише за книгою, а й зробити  ксерокс та друк документів, провести свій вільний час в мережі Інтернет.     

      Від жителів села та від себе особисто хочу висловити подяку сільському голові Світлані Іванівні Носенко та депутатському корпусу Ярмаківської сільської ради за підтримку та всіляку допомогу Єрківській сільській бібліотеці. Від усього серця бажаю Вам здоров’я, злагоди та миру. Хай Господь сторицею віддячить за Ваше розуміння, підтримку і за частку душі, подаровану нашій бібліотеці.           

 

Щасливий день 43 – го

 

   Пам’ять народна глибока, одвічна. Ніщо не вічне на білому світі. Тільки – пам’ять. Вона тривожить нас отим покликом журавлиним. 77 років тому, 18 вересня 1943 року, війська 373, 93 Миргородських стрілецьких дивізій звільнили  від нациських загарбників  Миргородщину.                                                                                             Війна, яка почалася 22 червня 1941 р., вже у вересні підійшла до кордонів Миргородщини. 14 вересня (в неділю) 1941 р., тобто через 84 доби після початку агресії, у другій половині дня німці захопили місто. З цього часу на Миргородщині встановлюється окупаційний режим, який тривав довгі 734 дні.                                                                                        Вже 77 років жителі Миргородщини свято бережуть пам’ять про воїнів, які визволяли наш рідний край. Щоб більш детально ознайомити своїх користувачів з окупаційними подіями на Миргородщині  Єрківська сільська бібліотека підготувала інформаційну виставку – пам’ять «Миргородщина в полум’ї війни». Представлені на виставці матеріали знайомлять відвідувачів з воєнними діями на території Миргорода та району.                                                                             

   Тож, Єрківська сільська бібліотека запрошує всіх бажаючих більш детально ознайомитися з інформацією воєнних подій на Миргородщині завітавши до бібліотеки.

 

Дарунок Єрківській бібліотеці від благодійної організації “Благодійний фонд “Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”

 

     Нещодавно Єрківська сільська бібліотека отримала книги від благодійної організації “Благодійний фонд “Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”, яка займається розповсюдженням книг серед працівників бібліотек. Метою цього фонду є забезпечення читачів новими та актуальними виданнями задля підвищення обізнаності про Голокост в Україні та світі, і Трагедію Бабиного Яру зокрема.                                                 

     Бібліотекар та користувачі дуже вдячні благодійній організації за подаровані книги, які так потрібні нашій бібліотеці. Ці книги вже зацікавили користувачів бібліотеки, адже їх використовують, як для вивчення навчальних програм так і для самопізнання.