Щира втіха – рідна мова, краю отчого краса

                

Єдиний скарб у тебе – рідна мова.

Заклятий для сусіднього хижацтва.

Вона твого життя міцна основа,

Певніша над усі скарби й багатства.

                                                                                                                      

Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського існування, це те, що живе в наших серцях - наша сутність, первозміст нашого буття. Саме мова формує і визначає свідомість, творить людину, культуру, історію. Саме 21 лютого, в Міжнародний День рідної мови, в Єрківській сільській бібліотеці для користувачів середнього шкільного віку була проведена мовознавча мандрівка «З рідним словом міцніє держава».

Бібліотекар розповіла дітям, що земля українська стародавня, така ж давня й наша мова. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула. Для нас рідна мова – це не тільки дорога спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури. Бібліотекар наголосила, що весь світ віддає шану великим володарям українського слова – Тарасу Григоровичу Шевченку та Івану Франкові, Лесі Українці та Михайлу Коцюбинському, Івану Нечуєві – Левицькому, Івану Котляревському, Григорію Сковороді та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство української мови.  Також  відвідувачі переглянули книжкову виставку – знайомство  «Пізнай нашу мову». Бібліотекар ознайомила зі славетними майстрами рідного слова,  народною мудрістю, з добрими порадниками  та помічниками – словниками.  

                                                                                                   Учнів молодшого шкільного віку зацікавила  мовна ігротека « Рідна мова в іграх, віршах, загадках».  З великим задоволенням діти приймали участь у поетичній п’ятихвилинці «Лунай величне наше слово», вони розповідали свої улюблені вірші. Зацікавила  і мовознавча  вікторина «Веселкова наша мова». З великим задоволенням діти відгадували кросворди та загадки, а веселого настрою всім додали скоромовки – спотиканки, які залюбки вони повторювали.

Читачів привабили новенькі книжечки  українських дитячих письменників, які вони переглянули та вибрали для читання вдома. Від заходу всі отримали багато позитивних емоцій та гарно і змістовно провели час. А саме головне, що всі відвідувачі розширили свій кругозір про нашу рідну мову.

                                                                                                Великий український вчений, мовознавець Іван Огієнко сказав: «Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб». Любімо, поважаймо  нашу мову, адже мова, як і Україна, - у кожному серці, і починається вона з кожного з нас.                                                                                                          

      Людмила Роменська, бібліотекар І категорії Єрківської сільської бібліотеки

Пам’ятаємо наших Героїв

                         

 Під прапором стояли – під прапором  спочили.                                                         Прийми, о Господи, синів своїх!                                                                                    За України волю їх убили                                                                                                В шалений жар тривожних днів.

       В Україні, 20 лютого, вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні, загиблих під час розстрілів на Майдані.  Революція Гідності  кардинально змінила напрямок розвитку  та суспільства, згуртувала свідомих, зрілих громадян – справжніх патріотів Батьківщини. Але шанс на зміни дістався нам дорогою ціною – ціною людських втрат. Вічною раною на серці кожного українця буде пам’ять про героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, кожен з яких віддав за свої переконання найвищу ціну – власне життя.                                                                                             Бібліотекар  Єрківськіої сільської бібліотеки підготувала та провела  годину вшанування  « Кращі з кращих за свободу сміло стали без вагань».  

Людмила Роменська розповіла про героїчні події, які відбувалися на Майдані у листопаді 2013 року - лютому 2014 року. Про те, що сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня, коли від вогнепальних поранень загинули активісти  Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. Що розстріли на Майдані   почалися 18 лютого 2014 року, а найбільш масові розстріли відбулися саме 20 лютого на вулиці Інституцькій, де силові підрозділи відкрили вогонь по протестувальниках. У період з 18 по 20 лютого були вбиті 108 протестувальників.  Хвилиною мовчання присутні вшанували невмирущу пам’ять про загиблих воїнів Небесної Сотні.                                                                                                  Читачі Єрківської сільської бібліотеки підтримали акцію «Ангели пам’яті» та вивісили вирізані ангелочки на дерево біля бібліотеки. 

                                                                           

                                                          

   Всі відвідувачі бібліотеки мають змогу отримати більше інформації, про трагічні події на Майдані, ознайомившись з виставкою – інсталяцією « Гірко плаче Україна за своїми синами».     

                                                                                                                                                          Небесна Сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас. Хай пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

              Людмила Роменська, бібліотекар І категорії Єрківської сільської бібліотеки

                                                                                               

Афганістан – пекучий біль і вічна пам’ять…

                   

Минають дні, ідуть роки,
Життя листки перегортає
А біль Афгану - на віки
В душі чомусь не замовкає 

                                                                                                                                                                                                                                 15 лютого 2019 року минуло 30 років з дня виведення військ з Афганістану. Афганська війна  залишила невиліковну рану у серцях тих, хто брав участь у бойових діях, хто втратив друзів, синів чи батьків. Війна в Афганістані тривала більше 9 років. Участь у ній взяли 160 тисяч 375 українських військовослужбовців, 3360 з яких загинули, 72 зникли безвісти, близько 4000 отримали інвалідність.                                                                                                   

 За кожним воїном – афганцем – свій життєвий подвиг, своя доля. Чимало наших земляків виконували свій інтернаціональний обов’язок в Афганістані. Одним із таких і є Купенко Іван Олексійович житель села Єрки. Народився він 26 лютого 1964 року в селі Єрки. В 1979 році закінчив Єрківську восьмирічну школу. З 1979 року по 1983 рік – навчався в Миргородському керамічному технікумі. 1квітня 1983 року був призваний до лав Радянської Армії. Два з половиною місяці проходив карантійну службу в Туркменії  місті Йолотань. 23 червня  відправили в Кабул, а потім в місто Баграм у мотострілковий 177 полк де і проходив подальшу службу. В полку служили хлопці різних національностей: білоруси, таджики, узбеки, українці, росіяни, а найбільше було молдаван. Через рік був назначений командиром екіпажа БТР -70 та  відправлений  в кишлак Джабаль-Уссарадж. Завданням екіпажу була охорона труб по яких надходили солярка та керосин, а також забезпечення безперешкодного проїзд у по трасі. Іван Олексійович, із сумом в очах , згадує моменти, коли виїжджали на завдання по ліквідації пробоїн в трубі. На одному із таких завдань підірвалися на міні та отримали серйозні поранення командир взводу та два рядові солдата.  Найважче було коли гинули  хлопці і доводилося упізнавати їх тіла.  Тривожними були ці роки і для батьків Івана Олексійовича. Із теплом у серці розповідає він про маму. Згадує, коли  бойовий товариш, Федір Попов  із Диканьки, був у відпустці, то провідував його батьків і привіз гостинці від мами та вітання з рідної землі.                                                                                  

         25 травня 1985 року демобілізувався із лав Радянської Армії. Працював в колгоспі ім. Леніна бригадиром – садоводом, а згодом помічником завідуючого ферми №2. В 1986 році вступив на заочне відділення до Полтавської сільськогосподарської академії. З 1986року по 1989 рік працював зав. СТФ, а потім головним зоотехніком колгоспу. Іван Олексійович завжди приймавє активну участь в громадському житті села. Неодноразово обирався депутатом Ярмаківської сільської ради та  депутатом районної ради. На даний час член виконкому Ярмаківської сільської ради.  Особливо великим авторитетом Іван Олексійович користується у своєї онуки Аліни. Вона дослуховується до порад дідуся та завжди вітає його із військовими святами. Іван Олексійович має відзнаки і грамоти, як воїн – інтернаціоналіст.

З метою вшанування пам’яті воїнів – афганців  бібліотекар підготувала патріотично – інформаційний перегляд «Ти вічна біль Афганістан…», який  зацікавив користувачів. З  літератури та періодичних видань читачі дізналися багато нової інформації про події  афганської війни та земляків воїнів – афганців. А також бібліотекар ознайомила відвідувачів з поезією  афганської тематики, яка викликала особливі відчуття та хвилювання. 

        

 Бої закінчуються. А історія - вічна. Пішла в історію і десятирічна афганська війна. Але ще довго будуть турбувати нас голоси загиблих і живих . Тож давайте  ми з вами будемо пам’ятати воїнів-ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває й досі - у спогадах, у снах, у думках.

              Людмила Роменська, бібліотекар Єрківської сільської бібліотеки

Книга – найкращий подарунок бібліотеці

                             

                                                                                                            

             Міжнародний день дарування книг – це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек.

Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що у цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання.

Вже не перший рік, 14 лютого, в  Міжнародний день дарування книг Єрківська сільська бібліотека проводить акцію «Подаруй бібліотеці книгу».  До бібліотеки з подарунками завітали Вікторія та Сергій Сидоренки, Галина Нестеренко. Вони  принесли книги пригодницького та детективного жанру, які із задоволенням прочитають інші користувачі.

Аліна Шульга подарувала книги, які задовольнять запит учнів середнього та старшого шкільного віку.     

                                                                        

Акція буде тривати до 28 лютого, тож приєднуйтесь до акції!

Добрі справи робити приємно!

Щиро вдячна за подарунки!

        Людмила Роменська, бібліотекар І категорії Єрківської сільської бібліотеки - філіалу

Без пісні не буває сонця, А без сонця не буває цвіту

               При Єрківській сільській бібліотеці з 2016 року активно працює клуб дозвілля для жінок "Єрківчанка".
             Клуб став цікавим, бажаним місцем проведення вільного часу, культурного відпочинку, для відкриття нових неповторних талантів. Для вивчення та збереження звичаїв і традицій українського народу.

Єрківській сільській бібліотеці з 2016 року активно працює клуб дозвілля для жінок "Єрківчанка".   

Щоб не згасав Йорданський знак

                           

            Різдвяно – новорічний період завершується святом Водосвяття. Його ще називають Водохреща, Хрещення, Ордань, Богоявлення господнє. Цей звичай прийшов до нас на Україну разом із християнством і став традиційним святом нашого народу. Українські свята та їх традиції шанують та поважають в Єрках. Члени клубу дозвілля Єрківчанка» прийшли до  Єрківської сільської бібліотеки  на дівич – вечір «Традиції Водохреща, як завершення зимових сваят».

 Бібліотекар Людмила Роменська розповіла про історію виникнення одного із найбільших свят – Водохреща та ознайомила з літературою, яка відображає звичаї та традиції цього свята. Також своїми спогадами про святкування Водохреща поділилися Ганна Баришполець, Ніна Крицька,  Ганна Ступка та Галина Шапочка. А про народні прикмети на Водохреща розповіли Ганна Байдіна та Марія Канцібер. Всі відвідувачі Єрківської сільської бібліотеки. на протязі новорічно – різдвяних свят, мали змогу переглянути викладку літератури «Чарівні мелодії зимових свят». 

   

                                                                 

             19 січня вже традиційно єрківчани зійшлися на святкове богослужіння та освячення води, яке провів отець Георгій. А всі бажаючі мали змогу здійснити обряд купання у Хрещенській воді.

 Жителі села вдячні сільському голові, Світлані Носенко, за допомогу в організації свята,

                      Людмила Роменська, бібліотекар Єрківської сільської бібліотеки.