Уклонімось низько до землі тим, хто в серці буде вічно жити…

  28 жовтня наша країна відзначає День визволення України від нацистських загарбників. У цей день українці вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, мільйонів людей, які постраждали від дій окупантів, а головне – героїв-ветеранів Другої Світової війни, які дожили до наших днів та є для нас прикладом мужності, відваги, жертовності та любові до Батьківщини.                           Бібліотекар та з користувачі Єрківської сільської бібліотеки біля пам’ятника загиблим воїнам – односельчанам провели годину пам’яті «Уклонімось низько до землі тим, хто в серці буде вічно жити…». 

 Покладанням квітів та хвилиною мовчання вшанували пам’ять українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів з рідної землі. 

                                                       В приміщенні Єрківської сільської бібліотеки оформлена історико – патріотична книжкова виставка «Живи пам’ять!» 

Представлена на ній література розповідає про воєнні дії на території України   та інформацію про людські і матеріальні втрати, які понесла Україна під час Другої світової війни.                                                                                                                Минають десятиліття, народжуються і виростають нові покоління, все менше залишається тих, хто пам’ятає злочини нацистів зі свого трагічного досвіду. Але в пам’яті народній не погасне подвиг тих, хто боровся і поліг за визволення рідної землі.                                   

                                                 Вічна їм  пам’ять!

 

 

Гордість і душа держави, її надія і оберіг – це захисники України

  14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва та День Захисника України.                                                                                                                  З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами. Козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова. Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.              До Дня українського козацтва, для тих, хто захоплюється історією своєї держави, для постійних відвідувачів та гостей Єрківська сільська бібліотека підготувала  книжково-ілюстративну виставку «Доки буде Україна, доти будуть козаки»,  де представлені книги, які розповідають про історію України, про козацьку епоху, яка надзвичайно багата подіями і героями. Цікавим є також бібліофреш «Історія козацтва в книжках і баладах».

 Сторінки книг розповідають про сповнене несподіванок, яскраве життя  українських козаків, їхнє бойове мистецтво,про найбільш яскраві  постаті  Війська Запорізького, їх державну діяльності, віру й духовне життя. Висвітлюються традиції українського козацтва та побут козаків.          День захисника України ми відзначаємо 14 жовтня, як символ нерозривного зв’язку всіх поколінь захисників України, як пам’ять про тих, хто в різний час захищав нашу землю від ворога і охороняє її зараз, коли на східних територіях України йде боротьба за її незалежність і суверенітет. День захисника України асоціюється насамперед з мужністю та стійкістю людського характеру, силою духу та відданістю Батьківщині.                                                                                                           З метою національно-патріотичного виховання громадян, в бібліотеці оформлена виставка – вшанування «В серцях несемо ми вдячність всім тим, хто землю боронить», на якій представлені матеріали присвячені захисникам Вітчизни і розповідають про героїчне минуле та сучасне українського війська.      

   Хвилювання, біль у відвідувачів бібліотеки викликає перегляд постійно діючої виставки – пам’яті «Гірко плаче Україна за своїми синами». Вона знайомить з нашими земляками, які загинули в зоні АТО в боротьбі за територіальну цілісність та державний суверенітет України.    

                        Вічна пам'ять та вічна слава героям України! 

      Матеріали цих виставок дають змогу  відвідувачам  побачити минуле і сучасне України, нелегкий процес державотворення,  згадати імена та постаті великих українців, котрі  в різні часи прославили Україну. Тож, запрошуємо до бібліотеки більш детально ознайомитися з циклом книжкових виставок.

 

МУДРА ТА БАГАТА ЛІТАМИ

Летять літа , як білі журавлі,

Дзвенять, як ті волошки в житі,

Та не зникає слід їх на землі,

Якщо для добрих справ були прожиті.                                                                Непомітно, але впевнено вступила у свої право осінь. Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана. Вік мудрості – прекрасний вік. Він привабливий наявністю досвіду, знань і розумного ставлення до життя.                                                          Якименко Марія Михайлівна, жителька села Єрки, 19 серпня відзначила свій ювілей – 90 років. Добра, мудра,чуйна, щедра , багата душею жінка За спиною у Марії Михайлівни великий життєвий шлях, вистражданий під чорним крилом голодоморів, в кривавому пеклі Другої Світової війни. Більше 40 років пропрацювала в колгоспі.                          Притишивши ходу, озирнувшись назад, розумієш – швидко, дуже швидко минає людське життя. І хочемо ми чи ні, але всього буває на віку: радість і печаль, горе і щастя. Гіркі материнські сльози, гіркі, як полин і пекучі розривали душу Марії Михайлівни, коли вона втратила своїх дітей. А розрадою в її житті стали онуки: Оксана, Олена, Ольга та Олеся, які піклуються про свою бабусю. Радіє бабуся зустрічам зі своїми правнуками, а їх у неї – шестеро та маленькою праправнучкою. В усьому, до чого торкалися руки жінки, залишалася частка її душі. Марія Михайлівна захопилася вишивкою ще з дитинства.  Вишиваючи візерунки на сорочках, рушниках, подушках, та скатертях вона вкладала в них свою надію, настрій, сподівання. Уміло підібрані, складені візерунки, кольори, витворені протягом життя.  

 Яка краса! Оце скарби, оце обереги! «Як лебеді пливуть через роки в грядуще невмирущі рушники». А в тих рушниках уся наша Україна.   Шановна Марія Михайлівна, хай Ваша золота осінь буде щасливою, а доля щедрою на великі й маленькі радощі на мир і добро, нехай онуки будуть для вас гордістю, а правнуки  та праправнуки - радістю. Бажаємо Вам гарного здоров’я на багато, багато років. 

Нехай для Вас же сонце світись

І квіти ніжності цвітуть

Нехай в добрі у щасті й мирі

Усі роки пройдуть