Мова барвиста, мова багата, рідна і тепла, як батьківська хата

 

Мова кожного народу

Неповторна і — своя;

 В ній гримлять громи в негоду,

В тиші — трелі солов’я.

На своїй природній мові

І потоки гомонять;

Зелен - клени у діброві

По - кленовому шумлять.

Солов’їну, барвінкову,

Колосисту — на віки —

Українську рідну мову

В дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,—

Бо ж єдина — так, як мати,—

Мова в кожного із нас!

 

Любов Забашта

 21 лютого, представники всіх націй і народностей світу, відзначають Міжнародний день рідної мови. Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кілька тисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.                                                                         Для користувачів різних вікових категорій та тих, хто прагне удосконалювати свої знання з української мови бібліотекар Єрківської сільської бібліотеки підготувала виставку – свято « Там, де живе рідна мова,  живе український народ» та виставку – присвяту «Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово! У барвінки зодягайся, українське слово!».

Через представлений матеріал на виставках користувачі знайомляться з  історією походження української мови, з народною мудрістю в українському слові, чарівними українськими піснями, з славетними майстрами рідного слова, з добрими порадниками та помічниками – словниками та довідниками української мови. На поличках виставки представлені твори відомих українських класиків та авторів сучасності, які зацікавили вже відвідувачів бібліотеки.

 

А найменших читачів приваблює розмаїття книг українських дитячих письменників: цікаві пригоди, казки , вірші та пізнавальна література, яка вчить малечу любити й шанувати пісенну українську мову.

З метою поглибити та розширити знання дітей про українську мову бібліотекар організувала мовну ігротеку «У рідній мові – цілий світ». Діти відгадували загадки та кросворди, грали у цікаві мовні ігри, розфарбовували малюнки відповідної тематики.                                                   

   Тож, бібліотекар запрошує завітати до бібліотеки та ознайомитися з книжковими виставками, а також  вибрати книги за своїми вподобаннями.

 Мова – духовний скарб нації. Тож давайте не забувати, що збереження мови не просто залежить від кожного з нас, а є нашим обов’язком, своєрідним внеском у збереження національної культурної спадщини.   

Герої Майдану – борці за свободу, що долю змінили цілого народу!

 Під прапором стояли – під прапором спочили.                                                               Прийми, о Господи, синів своїх!                                                                                    За України волю їх убили                                                                                                   В шалений жар тривожних днів.

  В Україні, 20 лютого, вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні, загиблих під час розстрілів на Майдані.  Революція Гідності  кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства, згуртувала свідомих, зрілих громадян – справжніх патріотів Батьківщини. Але шанс на зміни дістався нам дорогою ціною – ціною людських втрат. Вічною раною на серці кожного українця буде пам’ять про Героїв Небесної Сотні та українських воїнів, кожен з яких віддав за свої переконання найвищу ціну – власне життя.  З метою вшанування пам’яті  Героїв Небесної Сотні та патріотичного виховання підростаючого покоління бібліотекар Єрківської сільської бібліотеки провела огляд книжкової виставки – вшанування    « Майдан. Простір гідності, свободи і єднання » .

 Юні користувачі бібліотеки ознайомилися з матеріалами, які розповідають про перебіг Революції Гідності. Дітей зацікавили книги в яких йдеться про українських воїнів, які  зараз своїм життям виборюють на Сході України  наш мир і спокій. Хвилиною мовчання вшанували загиблих Героїв Небесної Сотні та українських військових, які віддали своє життя за незалежність нашої країни.

 Книжкова виставка привертає увагу відвідувачів бібліотеки творами сучасних українських авторів про події на Майдані, а також  книги в яких розповідається про долі звичайних українців, що опинилися в зоні бойових дій. Зацікавила користувачів творчість поетеси з Полтавщини Тетяни Домашенко, зокрема книга «Ангели-охоронці» - це віршована історія України. Книга з гірким присмаком правди. Там є все: і вдячність воїнам, і біль за Україну, і заклик до дій. 21 лютого 2014 року Тетяна Домашенко уперше полеглих учасників Євромайдану назвала Небесною Сотнею у вірші  «Небесна Сотня воїнів Майдану». 

  На сторінках багатьох сучасних книг закарбовано надзвичайно важливий період України і це допомагає всім нам згадати, побачити наскільки той час був епохальним кроком до зміни свідомості української нації.

  Небесна Сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас. Хай пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

 

 

                                                                                    

 

 

Час і досі не загоїв рану – цей одвічний біль Афганістану

Минають дні, ідуть роки, 
Життя листки перегортає 
А біль Афгану - на віки 
В душі чомусь не замовкає 

   15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Сьогодні минає 33 роки з дня виведення військ з Афганістану. Афганська війна залишила невиліковну рану у серцях тих, хто брав участь у бойових діях, хто втратив друзів, синів чи батьків. Війна в Афганістані тривала більше 9 років. Участь у ній взяли 160 375 українських військовослужбовців, 3360 з яких загинули, 72 зникли безвісти, близько 4000 отримали інвалідність.                                                                                                                             За кожним воїном – афганцем – свій життєвий подвиг, своя доля. Чимало наших земляків виконували свій інтернаціональний обов’язок в Афганістані. Одним із таких і є Купенко Іван Олексійович житель села Єрки, який народився 26 лютого 1964 року. В 1979 році закінчив Єрківську восьмирічну школу. З 1979 року по 1983 рік – навчався в Миргородському керамічному технікумі. 1квітня 1983 року був призваний до лав радянської армії. Два з половиною місяці проходив  службу в Туркменії  місті Йолотань. 23 червня  відправили в Кабул, а потім в місто Баграм у мотострілковий 177 полк де і проходив подальшу службу. В полку проходили службу хлопці різних національностей: білоруси, таджики, узбеки, українці, росіяни, а найбільше було молдаван. Через рік був назначений командиром екіпажа БТР -70 та  відправлений  в кишлак Джабаль-Уссарадж. Зі слів Івана Олексійовича, завданням екіпажу була охорона труб по яких надходили солярка та керосин, а також забезпечення безперешкодного проїзду по трасі. Іван Олексійович, із сумом в очах , згадує події, коли виїжджали на завдання по ліквідації пробоїн в трубі. На одному із таких завдань підірвалися на міні та отримали серйозні поранення командир взводу та два рядові солдата.  Найважче було коли гинули  хлопці і доводилося упізнавати їх тіла.  Тривожними були ці роки і для батьків Івана Олексійовича. Із теплом у серці розповідає він про маму. Згадує, коли  бойовий товариш, Федір Попов  із Диканьки, був у відпустці та провідував його батьків і привіз гостинці від мами та вітання з рідної землі. 25 травня 1985 року демобілізувався із лав радянської армії. Працював в рідному селі бригадиром – садоводом, а згодом помічником завідуючого ферми №2. В 1986 році вступив на заочне відділення до Полтавської сільськогосподарської академії. З 1986 року по 1989 рік працював завідуючим СТФ, а потім головним зоотехніком колгоспу. Іван Олексійович завжди приймає активну участь в громадському житті села.                      З метою вшанування пам’яті воїнів – афганців  в Єрківській сільській бібліотеці оформлена виставка - спогад « Афганістан - пекучий біль і вічна пам'ять».  До уваги відвідувачів представлені книги про війну в Афганістані, статті з періодичних видань, які відображають мужність і героїзм наших бійців, фотографії учасників бойових дій – наших земляків, їх спогади, які викликають особливі відчуття та хвилювання.   

    Бої закінчуються. А історія - вічна. Пішла в історію і десятирічна афганська війна. Але ще довго будуть турбувати нас голоси загиблих і живих . Тож, давайте ми з вами будемо пам’ятати воїнів-ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває й досі - у спогадах, у снах, у думках.

 

Кохання – то вічна людська краса

Кохання – це щастя!
Це випадок Долі!
Кохання – життя!
Це сльози по скроні!
Це радість! Це смуток!
Вологі долоні!
Це стукіт сердець!
Смс в телефоні!
Кохання – це те, чого варте життя!
Кохання – це ти! Кохання – це я!

Кохання – це не тільки почуття людяності й шляхетності. Воно має в собі дуже велику силу. Саме кохання, любов — джерело творчого натхнення багатьох поколінь. До цієї прекрасної теми завжди зверталися художники, скульптори, філософи, композитори, письменники та поети. Адже це – свято любові, свято найкращого почуття, яке окрилює, дає сили і натхнення, радість і захоплення, завдячуючи якому продовжується життя на землі. Це почуття, яке заслуговує на свій день, на своє свято. 14 лютого, закохані у всьому світі святкують День святого Валентина. Найромантичнішому святу року,  Єрківська сільська бібліотека  присвятила поетичний вернісаж «Кохання – душі найвищий зліт». Під час заходу бібліотекар познайомила відвідувачів з історією виникнення свята закоханих. Користувачі бібліотеки Валентина Баришполець, Тетяна Роменська разом з бібліотекарем декламували вірші  Ліни Костенко, Наталії Харасайло Надії Красоткіної про прекрасне почуття – кохання.

І дійсно любов додає впевненості у собі і власних силах, змушує перебороти неможливе, надихає на добрі справи і вчинки. Вона – основа стосунків між людьми, вона приносить комусь щастя і спокій, комусь розчарування і біль, але нікого не залишає байдужим. Такої великої кількості закоханих, як у бібліотеці немає ніде. Адже, ці закохані живуть на сторінках книжок, які ми із задоволенням читаємо, дізнаючись про їх неймовірні історії кохання. Символом дня Святого Валентина стали яскраво-червоні сердечка, саме тому у формі сердердечка – валентинки оформлена романтична книжкова  виставка – свято  «Ти без мене – не ти, я без тебе – не я», яка представлена в фойє бібліотеки.

Книги представлені на виставці – це вибухова суміш, яка переповнена безміром ніжності, таємницею всепрощення, силою почуттів і відданості, нестримним вибухом фантазії та багатством уяви. Особливо привертають увагу романи сучасних українських письменників про прекрасні почуття та відносини між чоловіками та жінками.                                                                                                Тож, бібліотекар запрошує всіх бажаючих завітати до Єрківської сільської бібліотеки за книгою, яка подарує вам радість зустрічі з улюбленими героями, підніме настрій, стане віддушиною серед сірих буднів. А також ознайомитися зі святковою виставкою та одержати більш детальну інформацію про це романтичне свято.