Залишиться у пам’яті у нас, як вічна рана, цей страшний Чорнобиль

14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – людей, котрі ціною свого життя і здоров’я змогли здолати страшну трагедію XX століття, що сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС. Саме 14 грудня було офіційно повідомлення про завершення будівництва саркофага над зруйнованим, у результаті вибуху, четвертого енергоблоку ЧАЕС. Зруйнований реактор перестав бути джерелом радіоактивного забруднення навколишнього середовища. У ліквідації аварії брали участь 600 000 людей: пожежники та медики, військовослужбовці та персонал станції – вони виконували свій обов’язок, ризикуючи своїм здоров’ям та життям. Живою раною на все життя залишився Чорнобиль і для мужніх чоловіків сіл Єрки та Ярмаки. Їх біль не вщухає, тривога не покидає, пов’язана зі скорботним часом ядерного апокаліпсису. Доземно схиляємося в подяці перед земляками - ліквідаторами цієї страшної аварії. Серед тих, хто скуштував гіркоту Полину, були:                                                                                    

                     

   Квітка Михайло Михайлович народився 26 лютого 1955 року в с. Ярмаки. В Чорнобильській зоні перебував з 01.06 по 11.09.1986 року.         

   Матюшенко Олексій Вікторович народився 28 листопада 1955 року. В Чорнобильській зоні перебував з 29.07 по 03.09.1986 року.

  Овчаренко Василь Іванович  народився 22 червня 1956 року в м. Миргород. На даний час проживає в с. Ярмаки. В Чорнобильській зоні перебував з 28.04 по 05.05. 1986 року.

   Степанько Іван Іванович народився 11 серпня 1965 року в с. Єрки. В Чорнобильській зоні перебував з 02.08 по 03.09. 1986 року.

                                                                                           

                                             

   Супрун Валентин Григорович  народився 11 жовтня 1963 року в с. Єрки. В Чорнобильській зоні перебував з 28.04 по 05.05. 1986 року.

  

                                      На жаль не дожили до нашого  часу                                                                                  

Мащенко Іван Олексійович  1949 року народження.                                                                                     В Чорнобильській зоні перебував з 08.06 по 03.09. 1986 року.

Цуркан Григорій Васильович  1952 року народження.                                                           В Чорнобильській зоні перебував з 03.05 по 30.05. 1986 року та 03.06 по 30.06.1986 року                                                                                                                          

     Шумак Микола Васильович 1956 року народження . В Чорнобильській зоні перебув з травня по червень 1986 року. 

                                              

         

Квітка Михайло Григорович народився 15 вересня 1961 року в с. Ярмаки. Перебував в Чорнобильській зоні  з 08.06 по 08.08. 1986 року.

Шовкопляс Петро Володимирович  народився 1 жовтня 1961 року в с. Ярмаки.  В Чорнобильській зоні перебував з 25.05 по 10.09.1986 року.

                     

                          ВІЧНА ЇМ ПАМ'ЯТЬ!                                                                            

    Проходять роки після аварії на ЧАЕС. В цьому році в тридцять сьомий раз ми з вами перегортаємо трагічну сторінку в історії нашої держави. Сумну сторінку,  тому що вона пов’язана з людськими життями. Та не згадати  це неможливо. Страшні події  аварії на Чорнобильській АЕС висвітлює виставка – спогад «Чорнобиля гіркий полин на серце ліг незримо й тяжко», яка організована  в Єрківській сільській бібліотеці. 

Матеріали виставки розповідають про воєнізовані підрозділи пожежників, солдатів, лікарів, водіїв, що були кинуті на боротьбу зі смертельною радіацією і в цей час не думали про себе, а знищували осередок стихійного лиха, піклуючись про дітей, стариків, жінок та наше майбутнє.

 Усі жахіття й проблеми Чорнобиля знайшли відгук у серцях і творах українських письменників та поетів.

Виставку доповнює краєзнавча ровідка «Чорнобиль біллю озивається» зі  спогадами земляків - односельчан та інших ліквідаторів Полтавського краю.

Наша пам’ять і пам’ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала  всьому живому і неживому. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.  Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.

      

 

 

 

 

Душі загиблих від голоду стукають в наші серця

Запалила свічку, запалила,
Щоби більше лихо не ходило,
Хай палає свічка світлом білим,
Щоб в бабусі серце не боліло…
Щоби більше не прийшло те горе,
Хай горять свічки Голодомору.
Чуєш – душі аж до неба кличуть!
Хай горять вогненні білі свічі!

В четверту суботу листопада в усіх куточках України б'ють поминальні дзвони на знак глибокої трагедії українського народу та вшанування пам'яті жертв Голодоморів. Користувачі Єрківської сільської бібліотеки відвідали годину пам'ять й скорботи "Неймовірно важко це забути...Біль навіки запікся і застиг". Бібліотекар розповіла про трагічні сторінки тих страшних подій. Згадали поіменно своїх земляків, яких забрало пекло голоду. Валентина Гречана прочитала вірш Миколи Петренко "Відлуння 33-го".

Ганна Байдіна, Галина Трященко таГанна Баришполець поділилися спогадами своїх рідних, які пережили пекло голодомору. Бібліотекар ознайомила з виставкою - інсатацією " Ми в ційземлі житами поросли, щоб голоду не знали люди вічно".

Присутні запалили свічки та хвилиною мовчання вшанували пам'ять мільйонів українських людей, якіпомерли мученицькою смертю від голоду, пам'ять українських сіл та хуторів, які щезли під час голодомору.

 

Герої Майдану – борці за свободу, що долю змінили цілого народу

Майдан живе, і буде жити,
Народ, що волі прагне, не здолать,
Бо правду, як Дніпро, не зупинити,
Бо ми – і спів, і гнів, і мир, і рать.

21 листопада  - День Гідності та Свободи . 10 років тому, на майдан Незалежності у Києві вийшли кілька сотень людей, щоб висловити свій протест проти рішення влади, яке загрожувало Україні втратою незалежності та перекреслювало її європейське майбутнє. Того листопадового вечора ніхто не здогадувався, що в історії не тільки України, а й усього світу починається новий етап і що події, які відбуватимуться  змінять цілий світ. Шукаючи Європу, ми знайшли Україну. Головний символ Революції Гідності – Прапор України. Єдиний духовний помічник – національний Гімн. На Євромайдані були мільйони українців, кожен усвідомлював небезпеку та ризик, але переважало бажання змінити країну. З кожним кривавим днем протистояння Небесна Сотня поповнювалась новими Героями, яких у вічність проводжала вся країна…                                                        З метою віддання належної шани патріотизму й мужності героїв Майдану в Єрківській сільській бібліотеці  пройшла патріотично – інформаційна година «Україно, твоя доля – гідність, злагода і воля». Бібліотекар розповіла про події Майдану, які переросли у війну за незалежність нашої України та ознайомила з виставкою - вшанування « Майдан. Простір гідності, свободи і єднання» на якій представлені видання, що дають можливість доторкнутися до живої історії в мить її творення, побувати в епіцентрі напружених суспільних подій;  ознайомитися з мужніми та відважними учасниками Революції Гідності.  Боротьба за вільну Україну триває і сьогодні. На виставці розміщені документальні та художні книги сучасних українських авторів.  Це розповіді про те, якою ціною здобувається свобода та незалежність нашої держави.     

                                                    

Ганна Ступка, Тентяна Чоботаренко та Галина Трященко  читали вірші Тетяни Домашенко» Небесна Сотня воїнів Майдану», « Герої не вмирають», «Молитва України».                                                                                                 

     Хай пам’ять про всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.  

                 Вистояли на Майдані – переможемо у війні!                           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

День української писемності та мови в Єрківській сільській бібліотеці

 

  День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні 27 жовтня. За церковним календарем по новому стилю — день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Бажаючі завітали в Єрківську сільську бібліотеку на радіодиктант національної єдності-2023.

Також цього дня в бібліотеці лунали вірші українських поетів та пісні у виконанні фольклорного ансамблю"Єрківчанка". Бібліотекар ознайомила присутніх з мовознавчою виставкою " Там, де живе рідна мова, живе український народ".

 А для юних користувачів в бібліотеці діє виставка - свято                            " Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово! У барвінки зодягайся, українське слово!"

Тож, Єрківська сільська бібліотека запрошує бажаючих ознайомитися з книжковими виставками та поповнити свої знання про рідну мову, а також вибрати книги за своїми вподобаннями.