середу, 20 травня 2020 р.

Вишиванка - душа України


                                                                                                                                                 Вишиванка – Вкраїна і доля.
В ній не лише барвиста краса.
В ній боролися предки за волю
І відходили на небеса.
Жито жали і хліб випікали,
І у парі ішли під вінець.
В ній дітей своїх благасловляли
Батько й мати, від щирих сердець.
Вишиванко моя, вишиванко,
Ти- як пісня, у серці моїм.
Одягну тебе в будні і свята,
Щоб любов поселилася в нім.
(
Т. Строкач)

  Україна – це чарівний і благодатний край, і в ній із сивої давнини живе мудрий і добрий, творчий і натхненний народ. Саме тому, мабуть, наш народ і подарував світові неповторну українську вишивку, за якою нас упізнають в різних куточках світу.  Українська сорочка-вишиванка. Вона ввібрала в себе теплоту сонця і запах трави, шум гаїв і голубінь небес, всю розкіш землі і смуток чарівної пісні. Це не лише витвір мистецтва, а й наша національна гордість та оберіг. Саме, до Всесвітнього дня вишиванки, який в цьому році припадає на 21 травня, в Єрківській сільській бібліотеці підготовлена віртуальна виставка «Душі моєї вишиванка».  
                                                                   
                                                                                                                                                               Ця виставка знайомить з історією української вишивки від Х до ХХ століття, з технікою шитва, розкриває символіку орнаменту на вишиванці. Тож, давайте разом ознайомимося з матеріалами цієї виставки.  Неперевершеної краси додають вишиванки Ганни Михайлівни Байдіної, які вона вишила для всієї родини. Ганна Михайлівна активна учасниця клубу дозвілля для жінок «Єрківчанка».      
                

                                        






















                                                                       








    Полтавщина – це не лише духовна столиця нашої держави, батьківщина зачинателя нової української літератури Івана Котляревського, легендарної співачки Марусі Чурай Це також край, що славиться своєрідною технікою вишивки, яка налічує близько 180 різних способів виконання. Вишивка білими нитками по білому полотну здавна називалася «полтавською» і займала особливе місце в українському етносі.























Наші предки вірили, що українська вишиванка є потужним оберегом, здатним докорінно змінювати долю людини. Тому до вибору орнаменту вони підходили відповідально, жоден елемент не був випадковим, кожен ніс в собі певну функцію. Отже, що означають символи, якими прикрашають вишиванки чоловічі  і жіночі.
                                            Дерево життя.                                                                                                                       
    Цей символ містить три складових: підземне царство, земний світ і небесне царство. Дерево зображає: корінням – минуле, стовбуром – сучасне, кроною – майбутнє. У ньому водночас закладено істину єднання трьох світів та образ роду, продовження життя.
                                                                   Коло                                                           

Символ сонця, воно означає божественну, життєдайну енергію. Коло це також безперервність буття і вічність. Загалом цей символ, що може зображатись у багатьох варіаціях, має чи не найбільше різноманітних значень.

                                                              Квадрат      

     Ця фігура є однією із центральних в орнаментах багатьох культур. Вона символізує досконалість, гармонію, порядок. Перехрещений квадрат, який часто вишивають зокрема на чоловічих сорочках, означає "земне поле". Квадрат в українській традиції є одним із символів землі. 

                                                                  Ромб

                               
     Цей символ пов`язують із плодючістю людини і землі. Основою розшифрування значення символу є чоловіче та жіноче начало. Він складається з двох трикутників. Та найцікавіше те, що в праукраїнському розумінні три кути ромба тримає жінка (як три кути оселі), а лише четвертий – чоловік, який завершує цілісність. Крім простого ромба на українській вишивці дуже часто зустрічається ромб з гачками (вусиками). Цей знак називають "жаба" і символізує він плодючість. Ромбоподібні узори вишивали на весільному одязі молодої. Одяг із вишитими ромбами молода жінка, завагітнівши, мала носити аж до народження дитини. Адже цей символ слугував сильним оберегом. 

                                                       Трикутник        
                                                                                                                                                                 У давніх віруваннях це символ вузької брами, що веде до вічного життя. Символ єдності трьох світів: земного або явного, підземного або невидимого, небесного або духовного. Це три стихії — вода, вогонь та повітря.  

                                                         Шеврони 

     На старовинних українських вишивках ми бачимо подібні до трикутника фігури – шеврони – це ті ж трикутники, які не мають основи (незамкнуті). Ті з них, які обернуті вершиною вниз, означають жіночу, або матеріальну сутність, вершиною вгору – чоловічу, духовну. Шеврони з направленою вниз вершиною порівнюють з жіночим лоном, вмістилищем, у якому зароджується і виношується нове життя. 

                                                           Спіраль          
                                                                                                                                                    Хвилясті лінії, сигми, зигзаги пов`язують із водою. Дослідники давньої символіки відзначають, що малюнок вертикально розташованих паралельних зигзагів позначав дощ, що падає зверху, а горизонтальні зигзагоподібні або прямі лінії могли символізувати небесну вологу. Фігура спіралі також означала плинність часу та циклічний рух сонячного диска.

                                                            Хрест                                                                     
                                                                                                                                                                         Один із найпоширеніших знаків у світовій культурі загалом. Він багатогранний і невичерпний та, на відміну від кола і квадрата, символізує ідею центричності, а не розмежування простору. Прямий хрест – це символ Сонця, Творця, чоловічого начала. Косий хрест – уособлення жіночого начала, Місяця. Відомо, що ще у дохристиянські часи хрест служив оберегом від злих духів. Перехрещення двох ліній символізувало зустріч Земного з Небесним. Хрест означає також гармонію чотирьох стихій: вогню, води, землі і повітря.    
                                                                                                                                                                                        Ключі 
      

        Це знак земних "важких" вод, материнської вологи Землі. Знак води, яка дає життя урожаю. Одяг із "ключовими" символами здатен оберігати енергетику людини від негативних впливів. У давнину для нашого народу символ сигма означав змію, яка асоціюється з водою. Змій як охоронець підземного світу символізував чоловічу сутність, родючість і запліднення. Він являвся в образі блискавки на дощовому небі. Край подолу жіночих сорочок вишивали рядами сигм, що своєю силою оберігали материнську сутність.                                                                                                                                                                                 Сварга                                               
                                                                                                             Відомий під назвою свастика – це той самий хрест, але у русіСимвол сонячного культу, в магічну силу якого вірили усі древні народи. В давніх українців він асоціювався із силою домашнього вогнища, родинним щастям 

                                                      Повна рожа                                   
                                                                                                   Рожечка, або восьмипроменева зірка утворюється накладанням прямого хреста (символ чоловічого начала, Сонця) і косого хреста (символ жіночого начала, Місяця). Поєднання цих двох сутностей закономірно дає життя усьому. Повну рожу називають також Зіркою Матері. Саме такий символ ми часто бачимо на іконах Богородиці. 

                                 Калина                                Дерево нашого українського роду. Колись у сиву давнину вона пов’язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зорі. А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого роду. Ось через це весільні рушники, дівочі і навіть парубочі сорочки тяжкі тими могутніми гронами.                                                                                                                                                    Дуб та калина                                                          
     
Це мотиви, що найчастіше зустрічаються на парубочих сорочках і поєднують у собі символи сили і краси, але сили незвичайної, краси невмирущої. Дуб – священне дерево, що уособлювало Перуна, бога сонячної чоловічої енергії, розвитку, життя. Калина - дерево роду. Хлоппі й молоді чоловіки мали на собі чудодійний оберіг життєдайної сили свого роду.   

                                           Виноград    


Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім’ї. Сад-виноград – це життєва нива, на якій чоловік є сіячем, а жінка має обов’язок ростити й плекати дерево їхнього роду. Мотив винограду бачимо на жіночих та чоловічих сорочках  Полтавщини.                                                                                                      Мак                                                                                                                                 
                                                                                                                                          З давніх-давен на Україні святили мак і ним обсівали людей і худобу, бо вірили, що мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. Ніжна трепетна квітка несе в собі незнищенну пам’ять роду..

Ці сакральні коди переносили ніжні жіночі руки на біле полотно. З давніх віків, з роду в рід і до сьогодні. Так була відтворена і збережена священна сила роду, енергії природи і божественне начало. Тому так шанують українці вишиванку, одягають її, пишаються нею у всі часи.
Хай у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на полотнах! Ми з вами усі - українці, яких об'єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишиванки.






Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.