Йде травень крізь хвилини, дні і роки. Несе нащадкам спогади свої

               

                        

Ми – люди миру, зранені війною,

Заповідаєм покликом святим:

Шануймо тих, хто не вернувся з бою!

Уклін доземний воїнам живим!

                                                     І.Драч

   Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. З кожним роком віддаляє нас історія від часів Другої Світової війни. Та ми не маємо морального права забувати тих, хто поліг на фронтах, хто загинув від тортур у неволі, хто намагався вижити і боротися на окупованій землі, хто здобув Велику Перемогу.                          Не оминуло лихоліття війни й село Єрки. Мужні єрківські чоловіки  пішли на захист Батьківщини. З 14 вересня 1941 року до 18 вересня1843 року село перебувало під владою нацистських окупантів. Вивезено в рабство до Німеччини понад 125 осіб. Про ветеранів, які захистили наше майбутнє, наше життя, ми повинні згадувати не лише у святкові травневі дні. Нажаль, відійшли у вічність всі ветерани нашого села. Ці люди гідні того, аби про них і їх подвиг пам’ятали щодня.                 

  Війна… Вона принесла горе в кожну домівку. На фронтах війни загинуло147 односельців. Їх імена викарбовано на плитах пам’ятника, що стоїть у центрі села. Не вичерпається пам’ять і вдячність людська. І герої вічно залишаться в наших серця. 

                                                                                                                                                   З нагоди 75 – річчя Великої Перемоги в Єрківській сільській бібліотеці оформлено виставку – вшанування «Живи, пам’ять!» , де розміщено матеріали про ветеранів Полтавщини, Миргородщини та їх спогади. Книги, які присвячені трагічним подіям Другої Світової війни, героїчним сторінкам історії нашої країни та краю.                                                                                                                                                                                                  

                                                       

        Спливають роки, а пам’ять людська зберігає почуття глибокої вдячності за мужність і героїзм воїнів – визволителів. Зберегти цю пам’ять – наш святий обов’язок перед тими, кого вже немає, перед тими хто з нами, і перед тими, хто тільки вступає в життя.

                                          Спасибі солдати, за подвиг століть,

                                          Якому нема і не буде ціни,

                                          За право і щастя родитись і жить,

                                          І сіяти жито на митні лани…

                                                                                 Б.Олійник