Душі загиблих від голоду стукають в наші серця

Запалила свічку, запалила,
Щоби більше лихо не ходило,
Хай палає свічка світлом білим,
Щоб в бабусі серце не боліло…
Щоби більше не прийшло те горе,
Хай горять свічки Голодомору.
Чуєш – душі аж до неба кличуть!
Хай горять вогненні білі свічі!

В четверту суботу листопада в усіх куточках України б'ють поминальні дзвони на знак глибокої трагедії українського народу та вшанування пам'яті жертв Голодоморів. Користувачі Єрківської сільської бібліотеки відвідали годину пам'ять й скорботи "Неймовірно важко це забути...Біль навіки запікся і застиг". Бібліотекар розповіла про трагічні сторінки тих страшних подій. Згадали поіменно своїх земляків, яких забрало пекло голоду. Валентина Гречана прочитала вірш Миколи Петренко "Відлуння 33-го".

Ганна Байдіна, Галина Трященко таГанна Баришполець поділилися спогадами своїх рідних, які пережили пекло голодомору. Бібліотекар ознайомила з виставкою - інсатацією " Ми в ційземлі житами поросли, щоб голоду не знали люди вічно".

Присутні запалили свічки та хвилиною мовчання вшанували пам'ять мільйонів українських людей, якіпомерли мученицькою смертю від голоду, пам'ять українських сіл та хуторів, які щезли під час голодомору.