Василь Симоненко – світлий талант, трагічна доля

 

             Я не був за дальніми морями,

          Чужих доріг ніколи не топтав -

          В своїм краю під буйними вітрами

          Щасливим я і вільним виростав.

                                    В. Симоненко

  Василь Симоненко - поет зраненого серця… Його наснажувала полтавська земля. В селі Біївці на Лубенщині він плекався у материних любистках, чорнобривцях, широких трав’янистих луках, там зростив душу життєдайною водою дідівської криниці, там відчув і проніс через коротке життя глибоку синівську любов до краю, що спородив до народу, що дав крила і мудрість.                                                                                                        

 8 січня 2022 року минає 87 років від дня народження великого патріота, літератора, поета, журналіста, одного із найяскравіших представників шістдесятництва - Василя Андрійовича Симоненка. Нескорений, з гарячою і пристрасною натурою, патріот своєї Вітчизни, щирий і добродійний, він увійшов у літературу як поборник правди і добра. Життя його, як блискавка, яскраво спалахнуло і швидко згасло.                                                                          

  Василь Андрійович навчався на факультеті журналістики Київського університету. Працював кореспондентом у різних газетах Черкаської області. Перша прижиттєва збірка поезій «Тиша і грім» вийшла у 1962 році. Згодом вийшли книги поезій «Земне тяжіння», «Лебеді материнства», «У твоєму імені живу». Крім віршів, Симоненко писав новели, сатиру, прозу; був автором численних статей, рецензій, публікацій.                                                                  

  В незалежній  українській державі творчий здобуток Василя Симоненка оцінюється по-новому. Мірою краси поета стала міра життєвої правди і свободи.  Його твори побачили світ, їх читають, на них виховуються покоління громадян України. У 1995 році Василю  Симоненку було посмертно присвоєно Державну премію України імені Тараса  Шевченка за збірки поезій та прози  «Лебеді материнства»,  «У твоєму імені живу»,  «Народ мій завжди буде». Твори Василя Симоненка дістали всенародне визнання. Його поезія розлилася піснею по українській землі. Один із найвідоміших його віршів «Лебеді материнства», присвячений синові, покладений на крила музики А.Пашкевичем, став популярною піснею й водночас – заповітом власному народу: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину». Саме ці слова викарбувані на пам’ятникові Василя Симоненка у Черкасах, на місці його вічного спочинку.                           Світлій пам’яті народного поета, його ніжному та палкому слову Єрківська сільська бібліотека присвятила виставку – портрет «Письменник з мужнім і чутливим серцем». 

  Виставка презентує безсмертні рядки поезії Василя Симоненка, справжнього патріота, поета, великого сина полтавської землі. Творчий і життєвий шлях письменника висвітлюють окремі видання  спогадів, цікавих  фактів про  Василя Симоненка його колег і друзів, статті з періодичних видань.                                                                                            Запрошую всіх зацікавлених читачів завітати до бібліотеки для більш детального знайомства з  творчим  надбанням Василя Симоненка.