Крим – це Україна

26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Одинадцять років тому російська федерація розпочала збройну агресію проти України. Все почалось у Криму. У лютому 2014 року після перших спроб диверсійних груп рф захопити кримський півострів на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Автономної Республіки Крим вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили всьому світу про цілісність України. Цей день нагадує про силу духу і прагнення до свободи кримських татар, українців та представників інших національностей, які чинили опір окупаційним силам. Міжнародна спільнота повинна продовжувати відстоювати справедливість і визнавати право Криму на самовизначення.                     Єрківська сільська бібліотека для своїх відвідувачів підготувала виставку – гасло «Крим. Народ. Історія. Свобода». 

 Для відвідувачів бібліотеки був  проведений історичний екскурс «День спротиву окупації Криму».  Факти та розповіді про події 11 річної давнини перемежовувалися з віршами заданої тематики, а також відвідувачі переглянули фотоматеріали та обговорили взаємозв’язок між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю.

Крим не мовчить і до сьогодні продовжує виступати проти війни після одинадцяти років окупації. Основне гасло цього дня – «Спротив триває!». Повернення Криму до України – це не тільки наша спільна мрія, це запорука безпеки на планеті і відновлення віри у міжнародне право і справедливість. Крим – це Україна! А Україна, вільна і незалежна – це наше майбутнє і майбутнє наших дітей!

Леся Українка – поетична квітка України

Леся Українка - гордість нації і всенародна любов. Вона прагнула згуртувати українців задля ідеї національної єдності, незалежності, миру та свободи. Своєю громадянською позицією служила Україні. Вона - окраса нації, символ укранської жінки. Недаремно в день її народження відзначається День української жінки. Сьогодні, виповнюється 154 роки від дня народження видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки Лесі Українки (Лариси Петрівни  Косач - Квітки). Леся Українка входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. Писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, працювала в жанрі фольклористики, брала активну участь в українському національному русі. Вона завжди була в авангарді творчих сил, що виводили українську літературу на широку арену світової літератури. Найвідданішою і найглибшою її любов’ю була рідна земля – Україна. Леся змушена була часто перебувати на лікуванні в інших країнах через свою тяжку недугу, але подумки завжди була з Україною.                                                                     Поезія Лесі Українки відгукується у серцях користувачів Єрківської сільської бібліотеки. Вірш «Хотіла б я піснею стати…» читає студентка 3 курсу                  (специалізація - Видовищно-театралізовані заходи)  КЗ Харківського фахового вищого коледжу мистецтв – Вікторія Єлізарова.

Для відвідувачів Єрківської сільської бібліотеки діє літературна виставка-персоналія « Леся Українка – людина народжена Україною»  На ній представленні твори української поетеси, видання про її життя та творчість. Ці книги допоможуть вам розкрити для себе генія Лесі Українки, осягнути глибину її таланту та величі особистості. А читати твори поетеси – це просто інтелектуальна насолода, бо вони наскрізно пронизані щирими почуттями, яскрави образами та розумними думками. З перших сторінок читання ви відчуєте силу та непересічний колорит творів Лесі Українки.

 

Спадщина Лесі Українки - це цілюще джерело краси і творчого духу народу, з якого черпати усім нинішнім і прийдешнім поколінням, брати наснагу для життя і праці.                                                                                                                  Запрошуємо всіх бажаючих до бібліотеки, відкрити для себе Лесю Українку та ближче познайомитися з її творчою діяльністю.

Рідна мова – душа, воля та сила народу

По-своєму кожна

Пташина співає,

По-своєму кожен

Народ розмовляє.

У мене й народу  мого

Українська є мова чудова,

Своя, материнська.

По світу її,

Як святиню, нестиму

Допоки живу,

В чистоті берегтиму,

З любов’ю сердечною,

Вірністю сина.

Ця мова для мене,

Як мати, єдина.

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний День рідної мови. Мова - це історія народу, його світогляд. Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, нею розмовляють ті, хто любить свою Вітчизну і гордиться її історією, хто не уявляє себе без причетності до свого великого волелюбного народу. Саме до Дня рідної мови в Єрківській сільській бібліотеці пройшов літературно - мовний колаж "Малюємо словом красу України". Бібліотекар ознайомила з цікавими фактами про українську мову.

 Присутні поглибили свої знання щодо творчості поетів рідного краю та прийняли участь у  вікторині під час якої учасники пригадали приказки, прислів'я, скоромовки, загадки та співали українські народні пісні. 

Цікаво пройшов й мовомікс"Українська говірка: як ми говоримо".

Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич і могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе і наступних поколінь!

Сотня Небесна над скорбним Майданом ще й досі кружляє в святих небесах

Сто Ангелів небесних, сто невинних душ

Життя своє поклали за країну!

Серця їхні кричали: Вперед за правду руш!

За вільну і славетну, рідну Україну!

                               Павло Марченко

  20 лютого Україна вшановує пам'ять Героїв Небесної Сотні – людей, які проявили надзвичайну громадянську та національну відвагу, віддавши життя за майбутнє країни. Революція Гідності  кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства, згуртувала свідомих, зрілих громадян – справжніх патріотів Батьківщини. Але шанс на зміни дістався нам дорогою ціною – ціною людських втрат. Вічною раною на серці кожного українця буде пам’ять про Героїв Небесної Сотні та українських воїнів, кожен з яких віддав за свої переконання найвищу ціну – власне життя.  З метою вшанування пам’яті  Героїв Небесної Сотні бібліотекар Єрківської сільської бібліотеки провела для відвідувачів огляд книжкової виставки – вшанування « Майдан. Простір гідності, свободи і єднання ». 

Присутні ознайомилися з матеріалами, які розповідають про перебіг Революції Гідності. Також зацікавили книги в яких розповідається про українських воїнів, які  наразі відстоюють суверенітет та незалежність нашої держави. 

Хвилиною мовчання вшанували загиблих Героїв Небесної Сотні та українських військових, які віддали своє життя за незалежність нашої країни.Книжкова виставка привертає увагу відвідувачів бібліотеки творами сучасних українських авторів про події на Майдані, про Захисників, які нині боронять нашу країну, а також  книги в яких розповідається про долі звичайних українців, що опинилися в зоні бойових дій. Зацікавила користувачів творчість поетеси з Полтавщини Тетяни Домашенко, зокрема книга «Ангели-охоронці» - це віршована історія України. Книга з гірким присмаком правди. Там є все: і вдячність воїнам, і біль за Україну, і заклик до дій. 21 лютого 2014 року Тетяна Домашенко уперше полеглих учасників Євромайдану назвала Небесною Сотнею у вірші  «Небесна Сотня воїнів Майдану». 

  На сторінках багатьох сучасних книг закарбовано надзвичайно важливий період України і це допомагає всім нам згадати, побачити наскільки той час був епохальним кроком до зміни свідомості української нації.

  Небесна Сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас. Хай пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

 

Символ єдності держави

Наш Герб-тризуб — це символ України
І незалежності впродовж віків!
Це символ волі, вільної людини
І передався він нам від дідів.
І прадідів, що волю боронили
Й сміливо за свободу йшли у бій.

                       Надія   Красоткіна                                                                                                                      19 лютого - День Державного Герба України! Наш Герб, наша святиня, має давню та величну історію, він народжений із споконвічного народного прагнення до волі та незалежності. Тризуб об’єднує українських патріотів, наших хлопців та дівчат ЗСУ, він зображений на шевронах наших Захисників, які сьогодні захищають суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Наш символ доводить, що пройшовши крізь століття боротьби та поневолення ми змогли зберегти свою державу. Наразі, як і багато років тому, ми змушені захищати своє право на вільне життя від сусіднього агресора. Попри все, ми вистоїмо, переможемо, адже ми, сильний народ.         Єрківська сільська бібліотека запрошує всіх бажаючих більше дізнатися про історію створення державних символів.

З Днем Державного Герба, українці!

 

Хай він завжди буде частиною нашої вільної країни!

Все буде Україна! Перемоги та мирного неба!

 

 

 

Час і досі не загоїв рани...

«Ти – вічний біль, Афганістан,                                                                                         Ти – наш неспокій.                                                                                                             І не злічить глибоких ран                                                                                                 В борні жорстокій.                                                                                                             І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –                                                                     Не всі вернулися сини із тих ночей…                                                                               15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Сьогодні, минає 36 років з дня виведення військ з Афганістану. Афганська війна  залишила невиліковну рану у серцях тих, хто брав участь у бойових діях, хто втратив друзів, синів чи батьків. Війна в Афганістані тривала більше 9 років. Участь у ній взяли 160 375 українських військовослужбовців, 3360 з яких загинули, 72 зникли безвісти, близько 4000 отримали інвалідність.                          За кожним воїном – афганцем – свій життєвий подвиг, своя доля. Чимало наших земляків виконували свій інтернаціональний обов’язок в Афганістані. Одним із таких і є Купенко Іван Олексійович житель села Єрки, який народився 26 лютого 1964 року. 

В 1979 році закінчив Єрківську восьмирічну школу. З 1979 року по 1983 рік – навчався в Миргородському керамічному технікумі. 1квітня 1983 року був призваний до лав радянської армії. Два з половиною місяці проходив  службу в Туркменії  місті Йолотань. 23 червня  був відправлений в Кабул, а потім в місто Баграм у мотострілковий 177 полк де і проходив подальшу службу. В полку проходили службу хлопці різних національностей: білоруси, таджики, узбеки, українці,  а найбільше було молдаван. Через рік був назначений командиром екіпажа БТР -70 та  відправлений  в кишлак Джабаль-Уссарадж. Зі слів Івана Олексійовича, завданням екіпажу була охорона труб по яких надходили солярка та керосин, а також забезпечення безперешкодного проїзд у по трасі. Іван Олексійович, із смутком в очах , згадує події, коли виїжджали на завдання по ліквідації пробоїн в трубі. На одному із таких завдань підірвалися на міні та отримали серйозні поранення командир взводу та два рядові солдата.  Найважче було коли гинули  хлопці і доводилося упізнавати їх тіла.  Тривожними були ці роки і для батьків Івана Олексійовича. Із теплом у серці розповідає він про маму. Згадує, коли  бойовий товариш, Федір Попов  із Диканьки, був у відпустці та провідував його батьків і привіз гостинці від мами та вітання з рідної землі. 25 травня 1985 року Іван Олексійович демобілізувався із лав радянської армії. Працював в рідному селі бригадиром – садівником, а згодом помічником завідуючого ферми №2. В 1986 році вступив на заочне відділення до Полтавської сільськогосподарської академії. З 1986року по 1989 рік працював завідуючим СТФ, а потім головним зоотехніком колгоспу.  На даний час Іван Олексійович приймає активну участь в громадському житті села.                                                                          З метою вшанування пам’яті воїнів – афганців  в Єрківській сільській бібліотеці оформлена виставка - спогад «Афганістан - пекучий біль і вічна пам'ять». До уваги відвідувачів представлені книги про війну в Афганістані, статті з газет, які відображають мужність і героїзм наших бійців, фотографії учасників бойових дій – наших земляків, їх спогади, які викликають особливі відчуття та хвилювання. 

   Бої закінчуються. А історія - вічна. Пішла в історію і десятирічна афганська війна. А ще довго будуть турбувати нас голоси загиблих і живих. Тож, давайте  ми з вами будемо пам’ятати воїнів-ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває й досі - у спогадах, у снах, у думка