Любов’ю квітнуть вишиванки

Вишиванка – Вкраїна і доля.
В ній не лише барвиста краса.
В ній боролися предки за волю
І відходили на небеса.
Жито жали і хліб випікали,
І у парі ішли під вінець.
В ній дітей своїх благасловляли
Батько й мати, від щирих сердець.
Вишиванко моя, вишиванко,
Ти - як пісня, у серці моїм.
Одягну тебе в будні і свята,
Щоб любов поселилася в нім.
(Т. Строкач)

Вишиванка — це наш генетичний код і потужний оберіг. Її орнаменти кодують історію роду та любов до рідної землі. У часи випробувань вона додає незламного духу, об'єднує українців та нагадує, що ми — сильний народ. Чудова атмосфера панувала у Єрківській сільській бібліотеці на вишиванковому дозвіллі «Вишиванки бібліотечної оселі». Море позитиву та фантастично гарні вишиванки доповнювали захід. Одягаючи вишиванку, ми не просто демонструємо красу національного вбрання, а й підтримуємо наш сильний дух та багаті традиції.

Привернула увагу відвідувачів виставка –дрес-код «Вишиванка – символ Батьківщини, дзеркало народної дущі!».

Вишиванка та українська природа нерозривно пов'язані. Традиційні орнаменти відображають красу довкілля, уособлюючи глибокий зв'язок українців із землею.

Тож, любіть, шануйте, зберігайте та популяризуйте українські народні традиції, звичаї та обряди.

З любов’ю для мами

Матінко моя єдина,
Ти для мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!
(Іванна Савицька)

Мама — це найближча та найдорожча людина, символ безмежної любові, турботи та самопожертви. Вона є першим захисником, порадником і надійною опорою, чий образ поєднує в собі ласку, мудрість та вічну підтримку для дитини, незалежно від її віку. Мистецька година до Дня матері — це чудова нагода для дітей висловити свою любов через творчість. Юні відвідувачі Єрківської сільської бібліотеки завітали на арт - time " Я намалюю квіти найкращій мамі у світі". Хлопчики та дівчатка у свої малюнки вклали любов до найрідніших людей, вони їх подарують своїм матусям та бабусям, адже бабусі це також мами. 

Захід пройшов у неймовірно чудовій атмосфері, а смачне чаювання додало тепла та веселого настрою дітям.

Єрківська сільська бібліотека та її користувачі щиро вітають всіх мам з їх святом. Бажаємо міцного здоров’я, довголіття, спокою та більше радісних моментів, щоб очі завжди сяяли від щастя.

Дякуємо нашим Захисникам та Захисницям за такі чудові моменти, коли діти отримують позитивні емоції, розвивають свої здібності та мають змогу відвідувати бібліотеку.

 

Бузок травневий будить пам’ять

   Ми свято шануємо пам’ять усіх,
   Хто власним життям наш край зберіг,
   Хто впав за свободу у грізну годину,
   За землю священну, за Україну! 

8 травня Україна відзначає День пам'яті та перемоги, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні. Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України. Минають роки, відлітаючи у вічність… Все далі і далі відходять від нас грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив нашу країну від нацистських окупантів.     В День пам'яті та перемоги жителі села Єрки хвилиною мовчання та покладанням квітів вшанували пам'ять загиблих у Другій світовій війні та полеглих Захисників та Захисниць російсько - української війни.       

   Великий подвиг захисників і визволителів назавжди збережеться в пам’яті українського народу. Кожен з нас береже в душі щиру гордість за батьків, дідів та прадідів, які захищали країну, глибоку вдячність тим, хто вистояв і переміг у священній війні, хто віддав своє життя в ім’я миру і спокою, не доживши до сьогоднішніх днів. 

Пам'ятаймо тих, хто боровся за Україну! Молімося за тих, хто наразі захищає її!

 

Чорнобиль – довгий слід трагедії

 

На Чорнобиль журавлі летіли,
З вирію вертались навесні.
Як сніжниця, попелище біле 
Розвівалось в рідній стороні.

Там згоріли гнізда і гніздечка,
Поржавіла хвоя і трава,
Журавлина крихітна вервечка 
Напиналась, наче тятива.

Не було ні стогону, ні крику,
Тільки пошум виморених крил.
Журавлі несли печаль велику,
Наче тінь невидимих могил.

Не спинились птиці на кордоні,
Де сягає атомна яса,
І дивився батько з-під долоні,
І ридала мати в небеса.

На Чорнобиль журавлі летіли,
З вирію вертались навесні...

                           Д.Павличко

26 квітня 2026 року виповнюється 40 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною катастрофою в історії людства. В цьому році в сороковий раз ми перегортаємо трагічну сторінку в історії нашої держави. Та не згадати це неможливо. В Єрківській сільській бібліотеці пройшла еко-онлайн - експедиція «Чорнобиль… Довжелезний слід трагедії». Бібліотекар розповіла про аварію на Чорнобильській АЕС, про мужніх чоловіків - ліквідаторів серед яких були і наші земляки: Степанько Іван Іванович, Супрун Валентин Григорович, Квітка Михайло Михайлович, Овчаренко Василь Іванович. На жаль не дожили до нашого часу: Мащенко Іван Олексійович, Квітка Михайло Григорович, Матюшенко Олексій Вікторович, Цуркан Григорій Васильович, Шовкопляс Петро Володимирович та Шумак Микола Васильович. Присутні обговорили довгострокові наслідки аварії для природи та здоров'я людей. 

На заході лунали поетичні твори, що вшановують пам'ять загиблих, героїзм ліквідаторів та трагедію Полісся. Ці вірші підкреслили біль від втрати та екологічні наслідки.

 Страшні події аварії на Чорнобильській АЕС висвітлює виставка – спогад «Чорнобиля гіркий полин на серце ліг незримо й тяжко», яка організована в бібліотеці. Матеріали виставки розповідають про воєнізовані підрозділи пожежників, солдатів, лікарів, водіїв, що були кинуті на боротьбу зі смертельною радіацією і в цей час не думали про себе, а знищували осередок стихійного лиха, піклуючись про дітей, людей похилого віку, жінок та наше майбутнє. Усі жахіття й проблеми Чорнобиля знайшли відгук у серцях і творах українських письменників та поетів. Виставку доповнює краєзнавча розвідка «Чорнобиль біллю озивається» зі спогадами земляків – односельчан та інших ліквідаторів Полтавського краю. Багато відвідувачів бібліотеки зацікавилися книгою « Чорнобиль – незагоєна рана України», яка присвячена землякам – миргородцям та миргородщини, учасникам тих подій, живим і тим, що відійшли у вічність. 

Скільки б не минуло часу, з чиїх би вуст не злітали слова про наслідки чорнобильської катастрофи, але вони були, є і залишаються сурмою третього Ангела. Трагічне падіння зірки Полин ось уже сорок років із болем відчуває весь світ, адже Чорнобиль не зник, не стлів, не розвіявся. Наш земний уклін, наша довічна вдячність всім тим, хто ризикуючи життям брав участь у ліквідації наслідків аварії.