Знаємо свої права – виконуємо свої обов’язки

 

Я маю право жити на Землі,

Творити, дихати, учитись.

 Примножувати багатства всі її,

 Своєю Україною гордитись.

 28 червня. наша країна відзначає День Конституції. Конституція України - це не лише Закон законів, це - серце, ядро подальшого розвитку і вдосконалення суспільства. Вона увійшла в суспільне життя, як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності й соборності України.                        

  Дитинство - найважливіший і неповторний період у становленні особистості. Будь-яка людина, починаючи з самих юних років, стикається з ситуаціями, коли необхідно знати свої права і обов’язки. Зі своїми правами та обов’язками юні читачі Єрківської сільської бібліотеки познайомились на орієнтирі правової культури «Свої права ти добре знай, їх шануй і поважай», під час якої діти прослухали інформацію бібліотекаря про Конвенцію ООН «Про права дітей», відповіли на питання тесту «Правопорушення серед казкових героїв».  Також бібліотекар наголосила, що усі діти мають не лише права, а й обов’язки – стосовно себе самих, родини, школи, суспільства, яких повинні дотримуватися.  

Для відвідувачів бібліотеки підготовлений правовий айстропер «Конституція миру й звитяг». Дорослих користувачів бібліотеки, більше цікавлять матеріали юридичного характеру, що містять рекомендації громадянам України, котрі захищають свої права та інтереси в державних органах, установах та організаціях України. З такими матеріалами вони ознайомилися переглянувши розділ « Мої права в моїй державі».

Від народження всі люди мають певні права, які гарантовані Конституцією і захищаються державою. Їх потрібно знати й реалізовувати, але пам'ятати, що поводитись слід так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини.

 

З любов’ю для тата!

 

Миру, злагоди, здоров’я,

Я бажаю, тату мій.

Свято це нехай дарує

Здійснення прекрасних мрій.

Все нехай тобі вдається,

Першим будь, перемагай,

Щоб не трапилось, татусю,

Рук своїх не опускай.

15 червня в Україні відзначають День батька. Напередодні свята юні відвідувачі Єрківської сільської бібліотеки зібралися на бібліотечну майстерку, щоб зробити вітальні листівки для своїх тат. У бібліотеці панувала чудова атмосфера, що сприяла виготовленню таких «класних» листівок. 

У ці вироби дітки вкладали великі старання та свою любов, а сьогодні, хлопчики та дівчатка, привітали своїх татусів.

                                               З ДНЕМ БАТЬКА!

Діти, які ніколи…

 

4 червня - День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації. Цей день нагадує нам про те, що війна – це найбільший злочин людства, коли гинуть навіть найбезневинніші – діти. Кожна дитина, що загинула була сповнена надій, мрій та нескінченного потенціалу, але росія забрала в них право рости й радіти життю. З метою вшанування пам’яті загиблих дітей бібліотекар разом з юними користувачами Єрківської сільської бібліотеки провели акцію пам’яті «Янголи в небі», а також бібліотекар провела тематичне інформування « Дитинство обірване війною» біля виставки - інсталяції  "Діти, які не просять книг та іграшок". 

                                                                                  

      

                             Світла пам'ять українським янголяткам!

 

Українці– нація ГЕРОЇВ!

 

Рідні, незламнії,  мужні й хоробрі,
Найсміливіші, відважні та добрі,
Люблячі, милії, ніжні й кохані,
Вмілі, упевнені та незрівняні.

Щира подяка вам, наші герої!
Ворога знищите ви у двобої.
Вами пишаємось й вірим безмежно!
Будемо вільні ми і незалежні!

23 травня – День Героїв. Це свято величі духу українських вояків – борців за волю України, символ незборимості української нації. Свято встановлене на честь українських вояків - борців за волю України: лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН-УПА, героїв Небесної сотні та військових ЗСУ. Цього дня Україна вшановує пам'ять всіх героїв, які відстоювали її суверенітет і незалежність. Українська армія – це сила і гордість. День Героїв – це нагода висловити нашу щиру вдячність та пошану тим, хто без вагань присвятив своє життя, віддав своє щире синівське серце Матері-Україні, чий героїчний чин став прикладом для майбутніх поколінь. Сьогодні, новітні Герої та Героїні України на різних фронтах та напрямках щоденно захищають Україну та український народ від рашистського режиму, збройних сил російської федерації. На знак пам’яті патріотів України бібліотекар Єрківської сільської бібліотеки підготувала патріотично - літературну виставку «В серцях несемо ми вдячність тим, хто землю боронить». 

Значну увагу привертають сучасні книги про події Майдану та російсько-української війни, яка з 2014 р. триває в Україні. За кожною історією – справжній герой, який самовіддано любить і служить своїй Батьківщині, віддаючи всі свої сили і своє життя для добра українського народу: його свободи і державності, могутності і процвітання. На прикладах таких захисників Вітчизни виховуватимуться прийдешні покоління українців.

Це горде і водночасно сумне свято - багато українських Героїв розплатилися життям заради своєї країни. Схиляємо голови в журбі перед пам’яттю наших односельчан – Олександра Степанька та Олега Роменського. Світла пам’ять та вічна вдячність всім, хто віддав своє життя за незалежність та цілісність нашої держави. Пам’ятаймо: лише той народ вартий власної держави, який береже пам’ять про своїх синів і дочок, котрі віддали життя за свободу України.

Слава Україні! Героям Слава!

 

 

Пам’яті безвинно звинувачених

 

 Тож ревно помолімося за всіх,                                                                       Кого сувора доля не пригорне,                                                                         Хто не зазна ні радості, ні втіх,                                                                         За всіх, кого нещадно чавлять жорна,                                                             Кому завмер у горлі криком сміх,                                                                     Чиї неясні дні, як ночі, чорні.                                                                           Ти, Боже, їх у темряві не кинь,                                                       Благослови їм шлях серед пустинь…                                                   (Юрій Клен, Із поеми «Прокляті роки», 1937)

 Щороку, у третю неділю травня, в Україні з метою вшанування пам’яті мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом, відзначається День пам’яті жертв політичних репресій. Через терор і репресії пройшли всі верстви українського населення: від селян до наукової та творчої інтелігенції. Багато культурних діячів загинуло тоді в сталінських тюрмах і концтаборах. А частина тих, кому пощастило вижити, змушені були пристосовуватися до нових умов. З метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України в Єрківській сіль ській бібліотеці був проведений Історично-літературний екскурс «Жертви політичних репресій на літературній мапі України». А також для відвідувачів бібліотеки оформлена виставка - пам'ть «Розстріляне відродження». Книжкова виставка спрямована на відродження національної пам'яті, яка висвітлює питання щодо жертв політичних репресій, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства.

  Сьогодні не має бути жодних таємниць, замовчувань та викривлень у питаннях, які стосуються політичних репресій. Злочини, яким немає прощення, минуле з гірким присмаком у світлі воскреслої правди постає перед нами по-новому.

 

 

Чорним лихом, чорним смутком в ніч квітневу став Чорнобиль

    Весна… Чорнобиль… Щороку 26 квітня світ згадує трагедію, що сталася навесні 1986 року на Чорнобильській АЕС. Під час експерименту на четвертому енергоблоці пролунали два вибухи, які призвели до викиду величезної кількості радіоактивних речовин в атмосферу. В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю,   суму і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо. Стогне дзвін. Та найгіркішими нотами звучать у ньому голоси Чорнобиля. Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті чорнобильська катастрофа. Тридцять дев’ять  років минуло з того часу, як вибухнув реактор на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС. Смертоносна пилюка з ядерної печі покрила білі хати, квітучі сади, зелені ліси, засіяні поля. У ліквідації аварії брали участь 600 000 людей: пожежники та медики, військовослужбовці та персонал станції – вони виконували свій обов’язок, ризикуючи своїм здоров’ям та життям. Живою раною на все життя залишився Чорнобиль і для мужніх чоловіків сіл Єрки та Ярмаки. Їх біль не вщухає, тривога не покидає, пов’язана зі скорботним часом ядерного апокаліпсису. Доземно схиляємося в подяці перед земляками - ліквідаторами цієї страшної аварії. Серед тих, хто скуштував гіркоту Полину, були: 

                                                                                                    Квітка Михайло Михайлович народився 26 лютого 1955 року в с. Ярмаки. В Чорнобильській зоні перебував з 01.06 по 11.09.1986 року.    

     

   Матюшенко Олексій Вікторович народився 28 листопада 1955 року. В Чорнобильській зоні перебував з 29.07 по 03.09.1986 року.

  Овчаренко Василь Іванович  народився 22 червня 1956 року в м. Миргород. На даний час проживає в с. Ярмаки. В Чорнобильській зоні перебував з 28.04 по 05.05. 1986 року.

   Степанько Іван Іванович народився 11 серпня 1965 року в с. Єрки.                             В Чорнобильській зоні перебував з 02.08 по 03.09. 1986 року.

                                                                                           Супрун Валентин Григорович  народився 11 жовтня 1963 року в с. Єрки. В Чорнобильській зоні перебував з 28.04 по 05.05. 1986 року.

                                                                                                                                                            

    На жаль не дожили до нашого часу   

                                                  

                              

       Мащенко Іван Олексійович  1949 року народження.  В Чорнобильській зоні перебував             з 08.06 по 03.09. 1986 року.

Квітка Михайло Григорович народився 15 вересня 1961 року в с. Ярмаки. Перебував в Чорнобильській зоні  з 08.06 по 08.08. 1986 року. 

Цуркан Григорій Васильович  1952 року народження.                                                                       В Чорнобильській зоні перебував з 03.05 по 30.05. 1986 року та 03.06 по 30.06.1986 року.  

 

 

 Шовкопляс Петро Володимирович  народився 1 жовтня 1961 року в с. Ярмаки.  В Чорнобильській зоні перебував з 25.05 по 10.09.1986 року.

                                                                   

   Шумак Микола Васильович 1956 року народження . В Чорнобильській зоні перебув з травня по червень 1986 року. 

                                       

                                                                       

                        Вічна їм пам’ять!                                                                              

    Проходять роки після аварії на ЧАЕС. В цьому році в тридцять дев’ятий раз ми з вами перегортаємо трагічну сторінку в історії нашої держави. Сумну сторінку, печальну, тому що вона пов’язана з людськими життями. Та не згадати  це неможливо. Страшні події  аварії на Чорнобильській АЕС висвітлює виставка – спогад «Чорнобиля гіркий полин на серце ліг незримо й тяжко», яка організована  в Єрківській сільській бібліотеці. Матеріали виставки розповідають про воєнізовані підрозділи пожежників, солдатів, лікарів, водіїв, що були кинуті на боротьбу зі смертельною радіацією і в цей час не думали про себе, а знищували осередок стихійного лиха, піклуючись про дітей, людей похилого віку, жінок та наше майбутнє. Усі жахіття й проблеми Чорнобиля знайшли відгук у серцях і творах українських письменників та поетів. Виставку доповнює краєзнавча розвідка «Чорнобиль біллю озивається» зі  спогадами земляків - односельчан та інших ліквідаторів Полтавського краю.

Наша пам’ять і пам’ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала  всьому живому і неживому. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.  Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.